• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Передовий педагогічний досвід

Система роботи в закладі з виявлення, вивчення та поширення перспективного педагогічного досвіду

Мета: удосконалення системи роботи адміністрації закладу щодо виявлення, вивчення та впровадження перспективного досвіду вчителів

Завдання:

● поширити обізнаність заступників директорів з НВР щодо організації та функціонування системи роботи в закладі по виявленню, вивченню та упровадженню перспективного педагогічного досвіду вчителів;

● надати методичні рекомендації щодо технологій виявлення, вивчення та впровадження перспективного досвіду;

● визначити алгоритм діяльності адміністрації закладу з виявлення, вивчення та поширення перспективного досвіду;

● підвищити рівень управлінської компетентності заступника директора з навчально-виховної роботи

Практика методичної роботи показала наявність у школах стихійного, формального та безсистемного підходів до перспективного педагогічного досвіду. Далеко не все, що народжується у творчих лабораторіях учителів, вчасно виявляється і стає надбанням широкого освітянського загалу. Значну небезпеку несе в собі суб’єктивний підхід до оцінки перспективного досвіду. Інколи досвід окремих вчителів популяризується без достатньої перевірки, наукової апробації. Досить часто процес вивчення досвіду завершується на рівні збору фактів, які не аналізуються, не узагальнюються або узагальнюються поверхово. Мало уваги приділяється науковому аналізу масового досвіду за основними напрямками роботи школи.

Як свідчить практика, названі недоліки значною мірою пояснюються недостатнім створенням в закладах чіткої, керованої, гнучкої системи виявлення, вивчення, узагальнення та впровадження ППД, що є одним із найголовніших завдань керівників закладів. Саме це підкреслював В.О.Сухомлинський, коли писав: «Суть керівництва сучасною школою полягає в тому, щоб у найважчій справі на очах у вчителів створювався, дозрівав та утверджувався кращий досвід, який втілював би в собі передові педагогічні ідеї».

Перспективний педагогічний досвід – це результат творчої діяльності педагога з елементами новизни, спрямований на реалізацію актуальних завдань навчання й виховання

Репродуктивний, що передбачає діяльність вчителя, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов’язків з обов’язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністю

Раціоналізаторський, що передбачає діяльність, пов’язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки цьому педагогу використанням відомих форм і методів, із внесенням елементів новизни у діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізації

Новаторський, що передбачає діяльність, спрямовану на суттєві зміни у навчально-виховному процесі; ця діяльність носить у собі елементи новизни, творчого пошуку, оригінальністю, спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання. Такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи у шкільній практиці та педагогічній науці.

Поширення досвіду – це дії організаційного характеру, спрямовані на популяризацію передової педагогічної ідеї.

Термін «впровадження» відображає обов’язковість дій з реалізації перспективного досвіду.

Етапи роботи

виявлення досвіду, оцінка його як передового

вивчення, поетапне узагальнення і опис

поширення та впровадження

І етап. Виявлення та комплексна оцінка ППД

Виявлення ППД здійснюється на основі комплексної оцінки, яку доцільно здійснювати за допомого системи критеріїв та їхніх показників. Основні з них (за Л.Л.Момонт):

Актуальність і соціальна значущість досвіду. Передовим можна вважати досвід, що спрямований на вирішення найактуальніших проблем навчання і виховання.

Новизну і прогресивність досвіду характеризують такі показники:

● відкриття нових форм, методів, способів педагогічної діяльності, вихід за межі відомого в науці і масовій практиці;

● творча реалізація в досвіді нових теоретичних концепцій, ідей;

● творче впровадження нових форм, методів, способів педагогічної діяльності з урахуванням місцевих умов і специфіки;

● раціоналізація окремих сторін особистої педагогічної діяльності;

● використання методичних рекомендацій, розроблених ученими, методистами, кращими вчителями;

● оптимальна організація педагогічної діяльності, яка служить зразком для оточуючої критики.

Новаторський досвід оцінюється показниками 1-2, раціоналізаторський – 3-4, репродуктивний має відповідати 5 і 6 показникам.

Результативність і дієвістьневід’ємний показник передового досвіду, що передбачає забезпечення відповідного рівня знань, умінь і навичок учнів. Досвід можна вважати результативним лише тоді, коли протягом кількох років учитель досягає високої результативності у роботі (понад 70% дітей опановують матеріал на високому і достатньому рівнях).

Стабільність і повторюваність. Відомо, що досвід – це ті методи і прийоми, які регулярно повторюються. Однак при оцінці досвіду як передового слід звернути на цей критерій особливу увагу. Основні показники стабільності:

● функціонування досвіду не менше 3-4 років;

● перевірка досвіду в практиці інших педагогів, в інших умовах.

Перспективність характеризує досвід з точки зору можливості творчого наслідування його іншими педагогами.

Методи виявлення ППД:

● метод вивчення літератури (дає можливість детально ознайомитися з проблемою, над якою працює вчитель);

● метод спостереження (дає можливість оцінити досвід з різних сторін і позицій, побачити вчителя в різних ситуаціях);

● метод експертних суддів ( це оцінювання досвіду кількома колегами. Перевага – незалежність оцінювання, недолік – можливість виникнення псевдооб’єктивізму);

● анкетування ( метод виявлення суб’єктивної думки та оцінки діяльності вчителя);

● метод порт фоліо (збір інформації про діяльність учителя з різних джерел).

ІІ етап. Методика вивчення та узагальнення ППД.

Вивчення ППД здійснюється в такій послідовності:

Визначення педагогічної проблеми та об’єкта для вивчення досвіду. Назва має вказувати на сутність досвіду, провідну ідею описуваної методичної системи. Мета вивчення досвіду формулюється в загальній формі. Доцільно оформити картку вивчення досвіду в 2-х екземплярах, один надсилається до міськво.

Попереднє вивчення та аналіз документації. На цьому етапі проводиться перша серія відвідувань уроків або інших форм діяльності, в загальних рисах визначаються основні ідеї перспективного досвіду, з’ясовуються, які методи слід застосовувати у його вивченні та узагальнені.

Теоретична підготовка та складання програми роботи. Він передбачає опрацювання літературних джерел з тематики досвіду.

Основний етап вивчення досвіду проходить у кілька етапів:

● визначення необхідного емпіричного матеріалу та часу, коли його слід підготувати;

● вивчення окремих ланок навчального процесу, проведення контрольних зрізів;

● співвідношення висновків, які було зроблено під час спостережень, і емпіричним матеріалом щодо підтвердження (або не підтвердження);

Коли обсяг спостережень стає достатнім, матеріал систематизують та узагальнюють.

Зіставлення результатів вивчення з педагогічною теорією та передовою практикою і формулювання положень, рекомендованих для поширення.

Для ефективного вивчення досвіду необхідно чітко спланувати роботу. План складається відповідно до мети , завдань та основних етапів роботи. Як правило, він має 3-5 розділів.

І розділ. Планується теоретична підготовка і розв’язання організаційних питань. Наводиться список літератури. Вказується, що та коли слід зробити кожному члену групи, який емпіричний матеріал слід зібрати. Визначається, які прийоми, форми і методи слід фіксувати у щоденнику спостережень.

ІІ розділ. Планується робота з тим, чий досвід вивчається (консультації, самоосвіта, самокорекція, підготовка доповідей, статей тощо).

ІІІ розділ. Плануються етапи вивчення досвіду за роками.

ІУ розділ. Визначаються форми узагальнення та систематизації досвіду, рецензування матеріалу методистом або науковим працівником, термін подачі матеріалу для затвердження МР.

У розділ. Плануються заходи щодо організації поширення досвіду – проведення семінарів, майстер-класу або творчої лабораторії.

Опис перспективного досвіду.

Досвід описується в загальній формі і повинен містити такі розділи:

● вступна частина;

● основна частина;

● заключна частина.

ІІІ етап. Поширення та впровадження перспективного досвіду.

Технологія впровадження ППД можна виразити у такій послідовності:

● ознайомлення вчителів з ППД, роз’яснення його преваг порівняно з традиційними методами;

● створення сприятливих вимог для розвитку для розвитку творчості вчителів, показ найкращих прийомів роботи на практиці;

● організація внутрищкільного контролю за застосуванням методів і прийомів роботи;

● моральне і матеріальне заохочення носія ППД.

І насамкінець – про пропаганду й поширення ППД. Це можна здійснювати різними засобами, зокрема:

● на засіданнях ПНМК, конференціях, нарадах тощо;

● створення Шкіл ППД;

● друкована пропаганда шляхом випуску бюлетенів, інформаційно-методичних листів, плакатів, стендів тощо;

● наочна пропаганда шляхом експонування матеріалів на виставках;

● пропаганда за допомогою ТЗН.

Орієнтована інформаційна картка про виявлення перспективного досвіду

Інформаційна картка

про виявлення перспективного досвіду

Заклад ____________________________________________________

Автор досвіду _____________________________________________

Стаж роботи, предмет______________________________________

Тема досвіду______________________________________________

Суть досвіду (коротка анотація творчих знахідок учителя)_____

__________________________________________________________

Вид досвіду _______________________________________________

Хто представляє досвід (директор, заступник директора, голова ШПНМК, тощо)___________________________________________

___________________ _____________________

(дата) (ПІБ директор, підпис)

Опис перспективного досвіду.

Досвід описується в загальній формі і повинен містити такі розділи:

● вступна частина;

● основна частина;

● заключна частина.

Рекомендую опрацювати самостійно літературу з цього питання:

1. Руснак Т. Методика вивчення та узагальнення педагогічного досвіду//Школа/для заступників і не тільки/.-2006.-№ 11.-с.8.

2. Масликова И.В. Основные требования к оформлению материалов перспективного педагогического опыта (методическое пособие)//Управління школою.-Харьків, ВГ «Основа».-2003.-№31(43).-листопад.-с20

3. Маслікова І.В. Перспективний педагогічний досвід: міф чи реальність?// Управління школою.-2004.-№ 29(77).-жовтень.-с.8

Орієнтовне планування ІІІ розділу

Етап вивчення досвіду

рік

Основні питання

Зміст роботи

терміни

1-й

Організаційні питання вивчення досвіду

1.Формування теми і мети досвіду

вересень

2. Опрацювання літератури з психології

вересень-листопад

3.Збір емпіричного матеріалу

вересень-листопад

4.Відвідування уроків

жовтень-березень

5.Консультації, корекція діяльності

січень-травень

6.Коентрольні заміри знань учнів

грудень-травень

2-й

1. Відвідування уроків та інших форм НВП

вересень-квітень

2.Консультація і корекція

вересень-квітень

3.Частковий опис досвіду

квітень-травень

4.Аналіз діяльності педагога (попередній)

січень-травень

3-й

1.Творчий звіт учителя

Листопад-грудень

2.Контрольні заміри знань учнів

Грудень

3.Аналіз діяльності вчителя (кінцевий)

Грудень

4.Опис досвіду

жовтень-грудень

5.Обговорення узагальнених матеріалів на засіданні педради (МР)

січень

6.Рецензування матеріалів досвіду

січень-березень

7.Оформлення матеріалів для затвердження

січень-березень

Використана література

1. Руснак Т. Методика вивчення та узагальнення педагогічного досвіду//Школа/для заступників і не тільки/.-2006.-№ 11.-с.8.

2. Масликова И.В. Основные требования к оформлению материалов перспективного педагогического опыта (методическое пособие)//Управління школою.-Харьків, ВГ «Основа».-2003.-№31(43).-листопад.-с.20

3. Маслікова І.В. Перспективний педагогічний досвід: міф чи реальність?// Управління школою.-2004.-№ 29(77).-жовтень.-с.8

4. Передовий педагогічний досвід:теорія і методика /під ред.. Л.Л.Момот. –К.-Рад.шк., 1990.-141с.

5. Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів. –Х.:Вид. група «Основа», 2006. – 192. – с.140

6. Наука управління загальноосвітнім навчальним закладом: Навчальний посібник/Т.М.Десятов, О.М.Коберник, Б.Л.Тевлін, Н.М.Чепурна. –Х., Вид. група «Основа», 2004. – 240с. –с.121

Кiлькiсть переглядiв: 5023