Дитина вимагає придбати іграшку
Я почала боятися ходити разом із сином до іграшкової крамниці. Тільки-но він бачить яскраві коробки, то відразу кричить: «Купи!», а якщо я намагаюся виявити витримку, то падає на підлогу і кричить так несамовито, що я якомога швидше купую іграшку і тікаю з магазину. Розумію, що син мною маніпулює, та щоразу повторюється те саме. Як уникнути такої маніпуляції?
По-перше, пригадайте, з чого все почалося. Швидше за все, одного разу ви не захотіли придбати іграшку, а син влаштував істерику, і ви купили те, що він захотів. Він зрозумів, що таким чином можна впливати на маму.
По-друге, проаналізуйте свою ситуацію. Що буде, якщо ви не піддастеся на провокацію і не придбаєте бажану іграшку? Істерика? А чи надовго вистачить вашої дитини? Адже такі істерики найчастіше влаштовуються для глядачів, щоб налякати маму і тата. Звісно, сльози з очей течуть справжні. Якщо ви проігноруєте демарш і займете непохитну позицію: «Сьогодні ми не збиралися купувати іграшку» чи «Ця іграшка дуже дорого коштує, тому я не можу тобі її придбати», то дитина все одно заспокоїться і зрозуміє, що істерикою від батьків нічого не отримаєш. Коли малюк заспокоїться, обов'язково стримано поговоріть із ним і поясніть, як потрібно висловлювати свої бажання: спокійно, виявляючи прохання і говорячи «будь ласка». До речі, такі бесіди ви повинні проводити не тільки тоді, коли виникла причина, а ще й для профілактики.
І ще... Уявіть собі, що відбувається з дитиною, коли вона приходить до іграшкової крамниці. Із полиць на малюка дивляться ляльки, ведмедики, виблискують великі й маленькі автомобілі... Дорослі також іноді важко відмовляються від покупок у своїх дорослих магазинах. Адже ви й самі інколи купуєте те, що не збиралися? А що вже говорити про дитину? Якщо ви ще не відпрацювали тактику і стратегію, то доречніше відкласти спільний із дитиною візит до іграшкової крамниці. Не слід провокувати дитину. А якщо все ж таки зібралися туди йти, то чітко продумайте свою лінію поведінки і поговоріть із малюком. Наприклад, сьогодні ми ідемо до крамниці, щоб придбати автомобіль (ляльку, ведмедика, будиночок тощо). Я зможу купити тобі тільки одну іграшку. А грошей я можу виділити на цю покупку ось стільки. Якщо ви хвилюєтеся, що дитині важко буде зробити вибір і прийняти рішення (а, швидше за все, так і станеться), краще придбайте іграшку самостійно і подаруйте її дитині.
Дитину не тішать іграшки
Коли моїй доньці виповнилося п'ять років, їй подарували надзвичайну кількість іграшок! Я пам'ятаю, як тішили мене ті рідкісні ляльки-ведмедики, яких мені дарували у моєму дитинстві. А от у доньки я особливої радості не помітила. Більш того, минуло кілька днів майже всі подарунки (до речі, дуже недешеві) були забуті та покинуті. Що робити?
Може, іграшки потрібно ховати і давати по одній?
Ви самі й відповіли на своє запитання. «Рідкісні ляльки-ведмедики» були для вас справжнім святом саме тому, що іграшок було обмаль. Сьогодні картина дуже змінилася: іграшок дарують багато і не лише на свята. Дитина ще не знає вартості іграшки, вона оцінює її з точки зору яскравості, новизни. Дитяча увага ще не може втримати значну кількість об'єктів, і тим більше з ними гратися. От і виходить, що іграшок багато, а дитина нудьгує. Іноді дорослі дарують дитині іграшки, не враховуючи її вік. Навіщо, наприклад, дитині трьох років складний конструктор чи маленька лялька з убранням?
Делікатно проведіть бесіду із родичами-знайомими, запрошуючи їх на дитячий день народження. Можна розподілити між ними подарунки. Частину іграшок після свята, справді, можна заховати і потім змінювати, коли вони набриднуть дитині. Інакше ставлення до іграшок виявиться дуже несерйозним: легкодоступне не дуже цінується. Доречніше, якщо нові іграшки з'являтимуться лише на свята, приурочені до якоїсь яскравої події.
Дитина розбирає і ламає іграшки
Синочкові виповнилося півтора року. Я помітила, що він не грається іграшками, а намагається їх розібрати і дуже сердиться, що якась не піддається, кидає і намагається роздавити. У результаті у нас майже не залишилося цілих іграшок: не встигли подарувати, як син відразу розібрав на запчастини. Потім йому стає вже не цікаво, а іграшку можна викидати. Що це? Такі прояви агресивної поведінки? У чому полягає причина дитячої агресії в такому віці?
Така поведінка більше схожа на нормальний прояв дослідницького інтересу у малюка, ніж на агресію. Адже у віці півтора року дитина пізнає навколишній світ у всіх його проявах. Чому малюки дуже люблять заходити до мами на кухню або забиратися до тата в комору? Тому що там для них є багато цікавого. Наприклад, безліч мисок різного розміру, які дивують і тішать дитину не гірше за найкращі іграшки. А гаєчки та гвинтики в батьковій коморі? Це просто чудово!
Розбираючи іграшки, дитина дізнається, що у них знаходиться всередині. А оскільки акуратно їй ще важко розібрати, тому що пальчики її ще не слухаються, з'являється ціла купа зламаних іграшок. Хочете, щоб було інакше? Щоб таке ставлення до іграшок не перетворилося в майбутньому на звичку, запропонуйте дитині такі іграшки, які вона легко розбиратиме: піраміди, мотрійки, іграшки вкладки. Стануть у нагоді конструктори для найменших із досить великими деталями (напис про вік на коробці повинен відповідати вікові вашої дитини).
Не сваріть малюка, якщо він все-таки щось зламав. Повірте, що робить це він зовсім не для того, щоб вам допекти. Окрім справжніх іграшок, ви можете пропонувати дитині для гри якісь предмети побуту, що не містять дрібних деталей і гострих кутів. Ґудзички, що нанизані на мотузочок, кухлі, сумка з липучкою, старий телефон — стане в нагоді все, чим малюк не зможе поранитися чи завдати собі болю.
А якщо малюк гнівається, коли якась іграшка не ламається, то це цілком нормально. Насправді, немає нічого дивного в тому, що він виявляє такі емоції. Навпаки, стимулюйте дослідницький інтерес дитини всіма можливими способами та обов'язково хваліть його.